• sq
• ar
• zh_cn
• cs
• de
• en
• es
• fa
• fr
• el
• gu
• it
• ja
• nl
• pt
• pan
• rom
• ru
• si
• tl
• ta
• tr
• uk
• ur
• ge

Дві мови краще за одну #2. Як впливають одна на одну мови, якими володіють двомовні діти 

Всі діти вчаться говорити потроху та згідним чином. Проте, двомовні діти мають вивчити дві мови одночасно.

Марі: Мамо (по-французьки)

Ахмад: Мамо (по-французьки). Мамо (по-арабськи)

Мей: Мамо (по-французьки). Мамо (по-китайськи)

В їхньому мозку дві мови не повністю відокремлені одна від одної, вони знаходяться у взаємодії. Існує 5 основних типів взаємодії між двома мовами у двомовних дітей.

Перший тип називається переключенням кодів.

Переключення кодів відбувається, коли хтось вимовляє перше речення на одній мові та продовжує наступне на іншій. Це також відбувається, коли Ахмада запитують на одній мові, а він відповідає на іншій.

Ахмад: З днем народження! (по-французьки). Вітаю! (по-арабськи). Тобі подарунок до вподоби? (по-французьки)

Нур: Так! (по-французьки).

Ахмад: Чудово! (по-арабськи).

Друга взаємодія між мовами називається змішенням кодів. Змішення кодів відбувається, коли Ліанг вживає окремі китайські слова під час розмови французькою.

Той факт, що двомовні діти змішують дві мови, не свідчить про їхнє збентеження.

Бо: Можна мені (по-французьки) яблуко (по-китайськи)?

Мати Бо: Так (по-китайськи), звичайно (по-французьки)!

Третій тип впливу однієї мови на іншу називається затримкою. Ахмаду потрібно більше часу для того, щоб вивчити дві мови, у порівнянні з Марі, яка говорить виключно французькою. Проте, якщо ми візьмемо до уваги кількість французьких та арабських слів разом, які знає Ахмад, виявиться, що він знає більше слів ніж Марі!

Марі: Так, Мамо, Батько, Яблуко (по-французьки)

Ахмад: Так, Мамо (по-французьки), Батько, Яблуко, Дім (по-арабськи).

Четвертий тип взаємодії називається прискоренням. Двомовні діти можуть випереджати своїх одномовних однолітків у вивченні мови. Наприклад, Бо є більш підготовленою до читання ніж Марі, оскільки вона звикла бачити тексти, написані китайськими ієрогліфами, а також інші тексти, написані французькими літерами.

Останній тип впливу називається перенесенням. Двомовні діти можуть переносити окремі елементи властиві для однієї мови до іншої. В окремих випадках це може призводити до помилок. Наприклад, Пабло може сказати «він» замість «вона», оскільки, в іспанській мові він зазвичай не називає суб’єкта.

Пабло: «Вона кумедна»

В інших випадках, перенесення може мати позитивні результати. Наприклад, вміння читати  по-іспанськи може допомогти Пабло краще читати по-англійськи! Зробимо підсумки, дві мови у двомовних дітей взаємодіють одна з одною. Це добре, але інколи може призводити до помилок. Проте, не турбуйтесь, ці помилки є нормою, крім того, з часом вони зникають!

Вчителі: Не хвилюйтесь!